Не зловтішаюся. Хоч багато Арестовича критикував. Тай це' його пост - жахливий.
Думав, реагувати на ситуацію чи ні. Врешті вирішив зробити репост.
Бо ситуація - дуже яскрава, показова, маркерна. Цю людину лайкали, бо ця людна цікаво говорила. Для багатьох Арестович був авторитетом тільки тому, що їм подобалося, як він говорить. Тепер подивіться коментарі про нього, і побачите падіння ідола. Вірніше, повалення. Виявилося, що "царь не настоящий". Маскарад скінчився.
В чому мораль? Дивіться на душу людину, а потім на те, як вона говорить.
Диктори на радіо і телебаченні теж багато що розповідають красиво про все, але вони не фахівці в тому всьому, про що розповідають.
Що стосується лайливих слів, то я ними інколи висловлююсь. Але для всього є межа. І ця межа залежить від міри порядності. Тобто від душі.
А ще залежить від міри внутрішньої відповідальності, відповідального ставлення до суспільства, до своєї роботи та статусу.
