Команда президента Володимира Зеленського зараз терміново намагається вирішити ситуацію навколо законопроектів про повернення електронного декларування та про довічний фінансовий моніторинг т.зв. PEP (або політично значимих людей, тобто вищих посадових осіб).
Ці закони Європейська комісія окреслила як важливу умову для початку переговорів України щодо повноцінного членства в Європейському Союзі, включивши до своїх рекомендацій щодо боротьби з корупцією. Також вони є умовою кредитування МВФ. Влада не відмовляється їх прийняти як такі, проте суперечки розпочалися через редакції запропонованих Верховній Раді проектів.
"Країна" писала, що законопроект про e-декларації парламент навіть прийняв, але в ньому була норма, що повний доступ до них відкриється лише через рік (при тому, що антикорупційні органи могли з ними працювати). На Заході таке застереження назвали неприйнятним і зажадали закон переголосувати.
Президент із ними погодився, ветувавши раніше схвалений документ.
Законопроект про PEP викликав такий сильний опір у Раді, що документ навіть не ставили на голосування. І це також викликало незадоволення західних партнерів. У результаті обидва законопроекти незабаром знову запропонують депутатам, як запевняє спікер Руслан Стефанчук.
За даними нардепа Ярослава Железняка, голосування з електродного декларування має відбутися вже цього тижня.
Чи будуть ці закони прийняті і як взагалі ситуація довкола них впливає на процес євроінтеграції України, розбиралася "Країна".
Президент сказав "треба"
Ми писали, що відкриття переговорів з Євросоюзом щодо вступу – важлива мета для українського керівництва, яке сподівається отримати від цього серйозні дивіденди як усередині країни, так і за її межами. Очевидно, що старт переговорного процесу назвуть ще одним кроком України до членства в блоці. І це буде перемога, яку запише він правляча команда і саме Зеленський.
Влада хотіла б, щоб переговори розпочалися вже цього року. Президент про це нещодавно знову нагадав.
"Новий історичний крок між Україною та ЄС (тобто старт переговорів – Ред. ) має відбутися цього року, і всі гілки державної влади в Україні мають спрацювати на цей крок", - заявив Зеленський у вечірньому зверненні до народу 12 вересня.
Верховна Рада це теж стосувалася (якщо не в першу чергу). У тому ж виступі глава держави повідомив, що наклав вето на нещодавно ухвалений законопроект №9534 про поновлення електронного декларування депутатів та чиновників, призупиненого на час дії воєнного стану.
"Чекаю нового голосування – з позитивом щодо негайного відкриття реєстру декларацій. Вже у вересні таке рішення має бути", - заявив все в тому ж зверненні Зеленський, додавши, що законопроект про PEP це теж стосується, це питання не тільки політичної відповідальності парламенту, але й та переговорів з Євросоюзом щодо вступу.
Як кажуть співрозмовники з різних фракцій, закон про e-декларації у ухваленій редакції став підсумком непублічної угоди більшості груп впливу, представлених у парламенті.
Декларування відновили, але із застереженням, що інформація у реєстрі тимчасово залишиться закритою для громадськості (але не для правоохоронних органів та Нацагенства з протидії корупції) через міркування безпеки. За аргументами прихильників такого підходу, майно і навіть життя декларантів на прифронтових і тим більше окупованих територіях опиняться у разі вільного доступу під загрозою. Але це була майже офіційна причина. У парламентських же кулуарах говорили, що депутати не хочуть показувати доходи та придбання за час війни, у тому числі за кордоном, та нинішнє місце проживання рідних.
Природно, такий підхід не проголосував би "слугами народу", якби його не підтримав Офіс президента.
Співрозмовник у фракції "Голосу", близький до антикорупційних кіл, говорить у розмові зі "Країною", що перебіг подій навколо законопроекту нагадав йому "біг по граблях".
"Зрозуміло було, що обуряться активісти, яких, звичайно ж, підтримають західні партнери. І ось вони (Рада – Ред. ) проголосували, отримали чарівних "люлей" і тепер все перероблятимуть", - говорить джерело.
Прозахідні депутати та організації, які відстежують боротьбу з корупцією, очікувано зчинили великий галас навколо декларацій. Це безсумнівно привернуло увагу до зареєстрованої на сайті президента петиції із закликом відкрити реєстр декларацій. Менше, ніж за добу, вона набрала 60 тис. підписів, при тому що для розгляду президентом достатньо і 25 тис.
З боку Заходу також прозвучала низка заяв про необхідність змінити закон.
За підсумком, речник Руслан Стефанчук вже анонсував, що на найближчому засіданні Рада "обов'язково" розгляне законопроекти про повний доступ до електронних декларацій та PEP.
"Питання тільки у змісті тих чи інших положень. Але гадаю, що дискусії виходять на фінальну стадію", - сказав спікер у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
З проектом про відкриття реєстру все зрозуміло: його ухвалять, як прогнозує народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, голосів буде з лишком: "Є відчуття, що вже зараз за правку десь наближатиметься до конституційної більшості". Нагадаємо, 5 вересня законопроект у попередній редакції підтримали 329 народних депутатів.
"Якщо тверезо дивитися на галас навколо законопроекту, люди, які її підняли, просто вирішили заробити собі окуляри на хайпі. Ми, депутати та всі інші, від кого вимагаються декларації, повинні звітувати за "пропущені" 2021-й та 2022 роки до 31 грудня 2024 року -го. А до кінця лютого Кабмін і так би відкрив частину даних, у тому числі, швидше за все. депутатських. Багато хто, звичайно, тягтиме до останнього. Отже, охочі побачити декларації все одно чекатимуть. Але хайп вони підняли", – пояснює співрозмовник у фракції СН.
Зазначимо, що декларації за 2023 рік народні обранці почнуть подавати лише з квітня 2024-го.
PEPроблемний законопроект
А ось із законопроектом про довічний фінансовий моніторинг офіційних осіб, якщо залишиться нинішня редакція, ймовірно, легко не буде.
Довічний моніторинг означає, що чиновник чи депутат, навіть залишивши свою посаду і не маючи жодного відношення до держслужби, все одно до кінця свого життя перебуває під особливим "прицілом" служб фінансового контролю. Особливо щодо того, що стосується банківських операцій. Йому доведеться за особливою процедурою доводити прозорість своїх фінансових операцій. Також під "підозрою" будуть і його близькі родичі.
"PEP - це зло, яке знищить державну службу, моє право повернутися у професію, суперечить Конституції в частині зворотної сили закону. Тому я категорично проти PEP", - написав на своїй сторінці у Facebook юрист, народний депутат від СН Ігор Фріз, який перебуває в комітет Ради з питань правової політики.
Після широкомасштабного вторгнення Росії термін фіннагляду над PEP було скорочено з довічного до трьох років. Загалом посилений моніторинг фінансових операцій політиків і чиновників запровадили для боротьби з відмиванням коштів на вимогу того самого Євросоюзу.
Тепер, коли потрібно повернутися до статус-кво, парламент, по суті, збунтувався.
У неформальних розмовах депутати пояснюють це проблемами із проведенням банківських операцій і в Україні, і за кордоном.
"Не розумію, чому через роки, коли я вже не матиму стосунку до державної посади, мене та мою родину, а то й пов'язаних з нами людей вивчатимуть під мікроскопом і, можливо, блокуватимуть наші фінансові операції", - обурюється співрозмовник із президентської. фракції СН.
І ось тут ВП знову доводиться йти проти таких настроїв, бо проект про PEP також стоїть в умовах Єврокомісії.
"Урсула (глава ЄК Урсула фон дер Ляйєн - Ред. ) сказала, що закон потрібно ухвалити", - говорить джерело, близьке до керівництва фракції СН.
Але, за його словами, у Єврокомісії нібито готові шукати компроміс з українською стороною і навіть є деякі пропозиції щодо моніторингу. Наскільки це відповідає дійсності, дізнаємось під час голосування у першому читанні.
Із законопроектом про нацменшини № 9610, уже прийнятому в першому читанні, джерело, близьке до керівництва фракції СН, проблем не очікує.
"Не все запропоноване Венеціанською комісією буде враховано, але щось врахуємо", - сказав він без уточнень.
Нагадаємо, українська влада не хоче робити жодних послаблень для російської нацменшини. Але готові піти на поступки щодо румунів та угорців.
Загалом джерело у керівництві фракції партії президента прогнозує, що письмова оцінка ЄК досягнень Києва, намічена на жовтень, буде "в позитивному ключі", хоча "робота влади над реформами буде продовжена".
"Додаткових завдань нам уже не буде. Але курс реформ продовжимо. Оцінка ж важлива для окремих країн, з якими можна буде працювати в контексті політичного рішення (про початок переговорів – Ред. )", - каже співрозмовник.
"Якийсь сигнал про переговори, чи завершення роботи наші партнери нам дадуть. Це ж не тільки нам сигнал, а й усьому світу. Тому все виконаємо, що від нас вимагають - або, скажімо так, зафіксуємо якісь результати, і будемо чекати, що далі", - прогнозує джерело.
У той же час, навіть якщо Київ виконає всі умови ЄС та Євросоюз оголосить про етап переговорів про вступ України, це не означає швидкого членства.
Як мінімум, питання буде підвішене доти, доки триває війна. Лідери країн Євросоюзу вже неодноразово заявляли, що до закінчення війни про вступ України до ЄС не може бути й мови.
"Але і після закінчення війни все може бути не просто. Усі нинішні дії ЄС щодо України - і кандидатства, і можливе оголошення про початок переговорів про вступ це не свідчення того, що в Євросоюзі всім задоволені і готові хоч завтра ухвалити Україну. Це політичний аванс, який дається з метою підтримати віру в майбутнє та бойовий дух в українському суспільстві, але як тільки війна закінчиться, тоді й розпочнуться реальні переговори з реальними умовами, а вони будуть дуже різноплановими, а Західна Європа захоче мати повний контроль над політичною елітою України. Звідси і вкрай жорсткі вимоги щодо декларування, довічного моніторингу РЕР, спроби повністю вивести антикорупційну вертикаль з-під будь-якого впливу української влади.Нові Качинські та Орбани, які качають свої права, Заходу в Євросоюзі більше не потрібні. Європи ставитимуть жорсткі економічні умови, щоби знизити конкуренцію з боку українських компаній. І це все буде дуже непросто", - каже "Країні" джерело в дипломатичних колах.
До речі, польський міністр сільського господарства Роберт Телус уже заявив, що Польща не пустить Україну до Євросоюзу, якщо не буде вирішено питання експорту зерна.
"Якщо ми сьогодні не створимо ці інструменти, Польща точно не погодиться на вступ України до Євросоюзу. Сьогодні нам необхідно створювати інструменти. На тій базі, яка існує зараз, польське сільське господарство ніколи не переможе українське сільське господарство. Коли Польща вступила до Євросоюзу, нам довелося виконати умови. І ці умови нам були нав'язані дуже жорстко. І ми маємо поставити умови для України", - заявив Телус.
