Заява президента Володимира Зеленського про підготовку владою якогось рішення, яке "зміцнить українську духовну незалежність", була сприйнята спостерігачами як чіткий сигнал про готовність Банкової підтримати законопроект щодо заборони Української православної церкви.
Як повідомляла "Країна", коли документ був готовий до другого читання, його розгляд так і не розпочався, незважаючи на всі зусилля його прихильників. Причому процес явно гальмувала Банкова та фракція "Слуга народу". Причин було кілька, головна з яких – можлива негативна реакція з боку США, особливо з боку команди Дональда Трампа, якщо він прийде до влади. Також було чимало противників заборони УПЦ у самій владі, які заявляли про загрозу розколу суспільства та посилення міжрелігійної ворожнечі у разі ухвалення законопроекту.
Проте, зважаючи на все, зараз в Офісі президента взяв гору думка, що документу треба дати хід.
Адвокат УПЦ, відомий американський юрист Роберт Амстердам, з посиланням на отримані проекти документів, заявив, що план влади полягає в тому, щоб після ухвалення закону запропонувати єпархіям УПЦ перейти у підпорядкування Вселенському патріархату, а потім, через якийсь час, увійти у ПЦУ. А ті єпархії, які виявляться переходити до Вселенського патріархату, ліквідуватиме через суд.
Чи буде ухвалено законпроект і реалізовано цей план, розбиралася "Країна".
Президент дав відмашку
Зеленський після довгої перерви повернувся до релігійної тематики у зверненні до українського народу від 10 серпня.
"Я провів щойно нараду - підготовчу, про рішення, яке зміцнить нашу українську духовну незалежність. Ми повинні позбавити Москву останніх можливостей обмежувати свободу українців. І рішення для цього повинні бути на сто відсотків ефективними - дійсно працюючими. Ми їх забезпечимо", - заявив президент.
Хоча уточнень від влади не було, всі сприйняли президентську заяву як згоду Банкової на фінальне голосування за законопроект №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій".
Цей документ фактично спрямований проти УПЦ. Її противники стверджують, що вона досі підпорядковується Руській Православній Церкві, а отже, забезпечує вплив тієї на Україну і, отже, має бути заборонена.
В УПЦ стверджують, що про лояльність Москві говорити не можна, оскільки Церква засудила російське вторгнення і висловила незгоду з позицією патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні, а також у травні 2022-го оголосила про повну самостійність та незалежність від РПЦ. Як підтвердження в Києві заявили, зокрема, про відкриття українських православних парафій за кордоном та відновлення мироварення. І те, й інше роблять лише самостійні Церкви.
Прихильників заборони УПЦ це все не переконало. З початку широкомасштабного вторгнення Росії вони розгорнули кампанію проти УПЦ, домагаючись фактично її розпуску та включення до ПЦУ.
Влада деякий час не втручалася в цю ситуацію, але потім підключилася до тиску, чим його посилила. Проти духовенства УПЦ пішли у справу санкції, кримінальне переслідування, насамперед, за звинуваченнями у колаборціонізмі та "пропаганді російського світу". На місцях це озвалося сплеском захоплень храмів Української Православної Церкви, які відбувалися найчастіше за сприяння місцевих адміністрацій. Центральна влада, зі свого боку, почала переглядати права користування лаврами – насамперед Києво-Печерською.
На законодавчому рівні ця політика вилилася до згаданого проекту №8371, внесеного урядом.
План включає законопроект
Про перипетії розгляду цього документа "Країна" не раз розповідала. Його суть у тому, щоб запустити перевірки Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС) церковних громад щодо зв'язку "з релігійними організаціями, керівний орган (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України". Мається на увазі, що це Росія, хоча тут є аспект, про який нижче.
Так от, якщо такий зв'язок буде встановлений, юрособа (громада) має за місяць усунути її ознаки. У ГСУЕС залишається право звертатися до суду з приводу закриття юрособи, якщо вимога не буде виконана.
"Цей законопроект пропонує чітку та зрозумілу процедуру усунення ворожого впливу з боку підривних центрів країни-агресора на релігійне життя нашої країни", - йдеться у заяві ДСУЕСС, опублікованій на сторінці служби у Facebook.
У якій редакції законопроект буде розданий депутатам, наразі незрозуміло. Варіант до другого читання на парламентському сайті не викладено, лише порівняльна таблиця. Співрозмовник, близький до керівництва Ради, припустив, що відбудеться ще одне засідання головного законопроекту комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для доопрацювання документа.
За словами лобістки законопроекту народного депутата Наталії Піпи ("Голос"), дискусія ведеться навколо термінів переходу громад до інших церковних юрисдикцій - півроку чи року та передбачуваного складу комісії, яка вивчатиме "афільованість" громад.
При цьому, мабуть, ніхто не планує позиватися до тисяч приходів УПЦ. Як дав зрозуміти в інтерв'ю ЗМІ інший лобіст законопроекту Микита Потураєв ("Слуга народу") служба з етнополітики та свободи совісті займеться керівними органами УПЦ.
"Ніколи не планувалося, що ДСУЕС йтиме до суду проти тисяч парафій, лише проти тих структур, де власне і є центр цих зв'язків", - заявив Потураєв.
Інший примітний момент: законопроект викликав занепокоєння не лише в УПЦ, а й інших конфесій.
"Ми почали отримувати неформальні, але потужні сигнали від інших релігійних організацій, які до Росії ніякого відношення не мають, що вони трохи напружені й збентежені цією нормою. Ця стурбованість дослівно звучала так: якби цей закон був винятково про РПЦ, ми б не турбувалися. А так він потенційно небезпечний для всіх., що їх це все одно непокоїть", - каже Потураєв.
У результаті редакція другого читання, за словами парламентаря, міститиме відсилання, що під забороною в Україні буде лише РПЦ, що базується у Росії.
У свою чергу, в УПЦ говорять про погрози, які несе законопроект країні, і звертають увагу на те, що влада, погоджуючись на розгляд документа, йде на поводу в опозиції, яка хоче заробити на цьому політичні очки.
"Наполегливі спроби ухвалити закон, який активно проштовхує опозиція, виглядають не просто черговою політичною кон'юнктурою, а очевидною загрозою державній стабільності та безпеці. І така антидержавна діяльність політичних авторів законопроекту вже має свій послідовний логічний ряд, який чомусь досі не має адекватної". реакції правоохоронних органів. Адже не варто забувати, що головний "проштовхувач" закону проти УПЦ, Порошенко, має кілька підозр, у тому числі й у державній зраді за відкриту співпрацю з главою країни-агресора. було скасовано", - заявив "Країні" голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент.
За його словами, ухвалення проекту №8371 "очевидно принесе значно більше проблем українській державі та її керівництву, ніж Українській Православній Церкві".
"Церква через її природу неможливо ліквідувати. Прикладів цьому безліч. Колись Хрущов це робив і обіцяв скоро показати останнього попа. Результат відомий усім. Забороняли колись греко-католиків, забороняли протестантів. Зараз практика показує, що забороняти Церкву, це помилковий для країни шлях. А тим більше в умовах війни приймати репресивні закони, спрямовані проти українського населення, яке має свої традиційні релігійні переконання.
Як уже писала "Країна", тиск на УПЦ, однією з форм якого є законопроект №8371, викликав неоднозначну реакцію на Заході, зокрема - у США.
В оточенні Трампа (зокрема, йдеться і про кандидата у віце-президенти від Республіканської партії Джей Ді Венсе), розкритикували релігійну політику української влади.
У свій час здавалося, що реакція республіканців зупинила Банкову і змусила відкласти ухвалення законопроекту.
Але, як вважає політолог Кость Бондаренко, повернутися до нього дозволили нинішня двоїстість передвиборчої ситуації в США, коли Дональд Трамп уже не виглядає явним фаворитом. А якщо він і виграє, то офіційно вступить на посаду лише у січні наступного року.
"Зеленський вважає, що історія з УПЦ, як і атака на Курську область посилять його на переговорах з Росією. Але це може бути і не так. А якщо Москва відмовиться обговорювати питання Церкви? Чи взагалі після курских подій та голосування за законопроект №8371 не піде на переговори?", - коментує експерт "Країні".
На думку політолога Андрія Золотарьова, перехід Банкової до активних дій у релігійній сфері означає, що вона вирішила "скласти яйця в один кошик".
"У Зеленського не ставить на перемогу Трампа. На заяви республіканців проти ухваленого законопроекту вирішили не звертати уваги. Про наслідки для країни також не думають", - каже Золотарьов "Країні".
Перспективи екзархату
Співрозмовник, близький до керівництва парламентської фракції СН, очікує, що законопроект №8371, який планується винести "у 20-х числах" на друге читання, "швидше за все", буде ухвалено.
Розклад голосів буде приблизно як за першого читання: плюс-мінус ті ж люди проголосують", - прогнозує він. Нагадаємо: тоді проект підтримали 267 народних депутатів.
При цьому він підтверджує, що документ викликає суперечливу реакцію у пропрезидентській монобільшості.
За його словами, навіть голова фракції СН Давид Арахамія у свій час сумнівався в доцільності цього голосування.
"Він вважав, що законопроект розколюватиме сесійну залу, і частина депутатів після цього відмовляться голосувати або взагалі перестануть приходити. Але потім він змирився, дивлячись на реакцію Банкової", - каже джерело "Країни".
При цьому він припускає, що закон після прийняття не виправдає надій, що покладаються на нього лобістами.
"Не прийняти його тепер політично складно. Але в результаті може виявитися, що це буде другий закон про деолігархізацію. Скільки копій через нього зламано, прийняли з гріхом навпіл. Але реально він так і не почав діяти. Я припускаю, що і у разі №8371 буде схожа ситуація", - каже джерело.
Втім, останнім часом активно обговорюється інформація, що влада, ПЦУ та Вселенський Патріарх Варфоломій вже мають план фактичної ліквідації УПЦ.
Як заявив адвокат УПЦ Роберт Амстердам із посиланням на отримані документи, його суть полягає у наступному.
У 20 числах серпня Рада ухвалить у другому читанні законопроект про заборону УПЦ, після чого буде запущено процес приєднання УПЦ до ПЦУ через Вселенський патріархат.
За заявою Амстердама, розроблений владою план передбачає "перехід приходів УПЦ до тимчасового омофору Вселенського патріархату, що фактично означає створення нового екзархату в Україні (екзархат - це велике володіння патріархату за межами його звичайної юрисдикції). Після чого парафії будуть підпорядковані ПЦУ".
Парафії УПЦ, які відмовляться від переходу, підлягатимуть "ліквідації" через суд.
При цьому Амстердам пише, що в українській владі далеко не всі поділяють такий підхід.
За його словами, в одному з внутрішніх документів, підготовлених в урядових колах України, звучать сумніви в тому, що ПЦУ може відіграти "консолідуючу" роль з урахуванням того, що ця структура "охоплена особистою неприязнью" до УПЦ, а також пов'язана з нею. партією Порошенка. "Автори документа вважають, що це може призвести до катастрофічних наслідків – поляризації суспільства за ознакою релігійної приналежності та засудження з боку міжнародних партнерів", - пише Амстердам.
Він також написав, з посиланням на інформацію ЗМІ, що цього тижня до Стамбула їде делегація ПЦУ на зустріч до Вселенського патріарха Варфоломія, де, як припускає Амстердам, може обговорюватись описаний вище план.
Амстердам вже написав листи до президента України Володимира Зеленського та Вселенського патріарха Варфоломія із закликом зупинити прийняття законопроекту про заборону УПЦ.
Зокрема, у листі на ім'я Зеленського він пише, що "дії української влади щодо тиску на УПЦ підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду як злочини проти людяності". А в листі на ім'я Варфоломія звертається до нього з проханням "зажадати від влади відкликати законопроект 8371 з Верховної Ради. Ваше Святість має виконати місію із захисту та сприяння миру. Настав час зробити крок назад і припинити втручатися в релігійну сферу України, яка завдала незліченної мети. країні тим часом війни".
Яке насправді ухвалить рішення Зеленський з релігійного питання стане зрозумілим вже наступного тижня.
