Між Польщею та Україною – знову скандал через Бандеру.
Польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький засудив публікацію Верховною Радою до дня народження "провидника" ОУН-УПА.
"Ми вкрай критично ставимося до будь-якого прославлення Степана Бандери, тут не може бути нюансів. У наступній розмові з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем я скажу це дуже чітко", - цитує польського прем'єра агентство РАР.
"Якщо Верховна Рада схожа на цю фігуру, яка була ідеологом тих кримінальних часів – часів війни (нагадаємо, що все це відбувалося під німецькою окупацією, ці страшні українські злочини загалом теж варто пам'ятати), – ні в якому разі не можна погодитися ні на яке. поблажливість до тих, хто не хоче визнати, що той страшний геноцид був чимось неймовірним і зробити повне викуплення, повне визнання вини", – сказав глава уряду Польщі.
Після жорсткої реакції Польщі з Twitter-акаунту Верховної Ради зник "бандерівський пост".
"Це знак того, що українці прислухалися до нашого голосу. Хочу дати зрозуміти, що з боку польської держави неприйнятне прославлення Степана Бандери, ідеолога українських націоналістів, який убив десятки тисяч поляків на Волині", - сказав заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Муларчик..
Муларчик заявив, що українці мають усвідомлювати, що те, що зараз роблять польський уряд та поляки, має набагато більше значення для незалежної, суверенної України.
"Я думаю, що цей сигнал було отримано, тому що запис просто зник", - додав він.
Зазначимо, що це вже не перший скандал на тему Бандери між Польщею та Україною після початку війни. Попередній був пов'язаний із заявами екс-посла України в Німеччині Мельника про те, що Бандера не мав відношення до масових вбивств поляків та євреїв. Незабаром після цих заяв Мельника було звільнено з посади посла в Німеччині, повернулося до Києва, де стало заступником міністра закордонних справ. При цьому вже тоді деякі джерела повідомляли, що саме позиція Варшави щодо Бандери мала вирішальне значення для того, щоб Мельника відкликали з Берліна.
Причому нинішній випадок вирізняється тим, що привід для скандалу був досить банальним та зовні незначним - українські держструктури останнім часом регулярно роблять заяви та публікації про Бандеру, а головком ЗСУ Валерій Залужний опублікував своє фото на тлі портрета Бандери.
І тут раптом твіт на акаунті Верховної Ради викликав таку жорстку реакцію польського прем'єра. І що характерно, після неї цей твіт видалили.
"Страна" розбиралася, чому раптом загострилася увага до Бандери з боку поляків і що це означає для України.
Термін за Бандеру
Бандера – давній камінь спотикання між Україною та Польщею. Кілька років тому лідер правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) та негласний лідер Польщі Ярослав Качинський категорично заявляв, що Україна "з Бандерою до Європи не увійде", а в польському парламенті навіть ухвалили "закон про бандеризм", за яким за прославлення лідера ОУН-УПА у Польщі загрожує до трьох років.
"Потрібно назвати речі своїми іменами. Бандерівці вбили понад 100 тисяч поляків і близько 40 тисяч своїх. Носіння банерів з портретами бандитів і роблення з них героїв може мати фатальні наслідки в майбутньому. Наступне покоління може поклонятися дияволу, оскільки таким був Бандера", - заявляв голова фракції Павло Кукіз, коли подав законопроект.
Антибандерівський закон став логічним продовженням низки попередніх актів, таких як визнання геноцидом подій на Волині 1943 року, коли загони ОУН-УПА масово вбивали поляків.
Напередодні війни польський публіцист Веслав Романовський написав статтю "Як поганий сон. Степан Бандера завдав Україні більше шкоди, ніж користі".
"Степан Бандера - постійний мотив не лише історичної політики. Він значно мобілізує правий і вкрай правий електорат, особливо на заході України, а також антиукраїнський електорат у Росії", - написав Веселовський у виданні Polityka.
"Бандера був професійним терористом. Цю професію він вивчав у Галичині та на курсах у Гданську та Берліні, які проводили німецька розвідка. Він умів убивати. Перед його арештом після вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, який був найбільшим він терористичним успіхом. українських селян та студентів, підозрюваних у співпраці з польською владою. Оскільки він був терористом, Бандера належить до тоталітарного світу, який Європа хотіла б забути якнайшвидше", - підсумував Веселовський.
Передвиборне питання
Схоже, після початку війни в Україні позиція щодо Бандери не змінилася, про що свідчить і нинішня реакція польської влади на публікацію Верховної Ради.
В Україні заяви Варшави спричинили хвилю обурення.
"Ми вириваємося з одних пазурів, щоб потрапити в інші? Ніхто не буде нам вказувати, кого вважати національним героєм, а кого ні... Польща сама винна в такому ставленні до себе, адже на початок "Волинської різанини" Західна Україна потопала в крові наших людей", - написав у Facebook історик Кирило Татарінов.
Відзначився на темі й нардеп Володимир В'ятрович.
"Може, деякі польські політики ще до генерала Залужного звернуться прибрати портрет зненавидженого ними Бандери? Поважаєте українців – не зневажайте тих, кого вони поважають", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Скандальну публікацію про Бандеру прибрали із сайту Верховної Ради, а у генерала Залужного продовжує висіти його портрет
Однією з причин того, що бандерівська тема знову спливла в Польщі, експерти називають внутрішнє політичне підґрунтя.
"Цього року в Польщі намічаються важливі парламентські вибори, які правляча партія після двох термінів при владі ризикує програти. Рейтинги політсили Качинського вже опустилися нижче 40%, багато хто незадоволений зростанням інфляції, падінням рівня життя, корупцією та посиленням авторитаризму. Не менш серйозну проблему для уряду Моравецького представляє кризу у відносинах з Європейською комісією, яка вже призвела до призупинення виплат із фонду відновлення ЄС, покликаного допомогти економікам повернутися на шлях зростання після пандемії коронавірусу, тому владі як ніколи необхідно мобілізувати свій електорат, серед яких багато націоналістів і противників "бандерівщини", чутливих до питання Волинської трагедії. Прославлення Бандери посилює антиукраїнські настрої, незважаючи на війну. А уряду вигідно загострювати увагу суспільства на національному та історичному питаннях, щоб відволікати від інших речей. Підґрунтя польської політики – спроба побудувати нову імперію", - наголошує "Странє" польський журналіст Єжи Кутковський.
Він, втім, упевнений, що його країні невигідно сваритися з Україною: "У Польщі живуть і трудяться мільйони українців, а оскільки польські робітники їдуть до багатших західних країн, замінити їх нема кому".
"Не дозволимо!"
Політолог Костянтин Бондаренко також вважає, що польська влада діє задля мобілізації свого електорату, а Київ опинився у неоднозначній ситуації.
"Правляча партія Польщі, "Право і справедливість" (ПіС), орієнтується на консервативну частину суспільства. Тут особливо високий відсоток тих, хто є нащадками переселенців із "Кресів сходніх" (колишніх територій Другої Речі Посполитої, приєднаних до України та Білорусії після 1939 року) ) У цьому середовищі особливо живі легенди про політичні події 30-40-х років у Галичині та на Волині. 1941 року і львівським єврейським погромом того ж часу, нарешті, з Волинською різаниною.Хоч сам Бандера особисто не брав участі у цих подіях, але його ім'я у свідомості багатьох поляків стало символом українського націоналізму", - каже "Странє" Бондаренко.
"Прем'єр-міністр Матеуш Моровецький - уродженець Вроцлава, де традиційно були сильні традиції "милосників Львова" (найзатятіших прихильників приєднання Львова до Польщі), один із найбільш ортодоксальних "писовців". Він вкрай гостро сприймає все, що пов'язане з особистістю Степана Бандери. Як економіст і політик, він тверезо розмірковує про перспективи українсько-польського співробітництва, але коли мова заходить про Бандеру та глорифікацію українського націоналізму, у Моравецькому прокидається польський націоналіст із традиційним "не дозволимо!", і він добре розуміє, що подібні настрої - це і настрої більшості електорату PiS Українське керівництво в даній ситуації опинилося на розтяжці: з одного боку - націоналісти, які намагаються звести Бандеру в ранг основної постаті з національного пантеону, а з іншого - думка керівництва Варшави та Заходу, яка явно не в захваті від реанімації інтегрального націоналізму Ось і виходить ланцюжок: вітаємо Бандеру - чекаємо на гостру реакцію Моравецького. про - знімаємо вітання", - каже Бондаренко.
Зазначимо, що до теми глорифікації Бандери в Україні традиційно негативно ставляться не лише поляки.
Різкі заяви раніше робили і представники Ізраїлю, а після літнього скандалу з тоді ще послом у Німеччині Мельником після його слів про Бандеру, із засудженням виступили й німці.
Причому, як бачимо, ні Польща, ні Ізраїль, ні Європа не роблять "знижки" навіть на воєнний час, не забуваючи нагадати про своє ставлення до лідера ОУН. І, як бачимо, Україна змушена на це реагувати та здавати назад – звільнити Мельника, прибрати твіт із облікового запису Ради.
Тобто йдеться не лише про кон'юнтурно-передвиборні мотиви, а й послідовну лінію, яку ведуть найбільші партнери України, що, можливо, пояснюється в цілому неприйняттям у Європі націоналізму, якому зараз протистоять нинішні ліволіберальні еліти провідних країн Заходу (виняток - Польща, де при владі перебувають націоналісти, але вони мають свої мотиви проти Бандери, про які писалося вище).
І не виключено, що після закінчення війни, коли впритул стане питання про вступ України до ЄС, ті ж поляки можуть вимагати включити питання про заборону прославлення Бандери як одну з умов для входження України до Євросоюзу. При цьому ця умова може не бути оформлена офіційно, проте доноситься дуже наполегливо і Києву буде важко її ігнорувати, враховуючи залежність країни від європейської допомоги у відновленні країни.
Але такий підхід, у свою чергу, може породити новий фронт протистояння євроінтеграції всередині українського суспільства – вже не з боку проросійських сил, а з боку націоналістів, багато хто з яких ще до війни до Європи з її ліберальними цінностями ставився вкрай скептично.
