"Травила коханих як щурів". Історія отруйниці Лесі з Іванкова
"Країні" стали відомі подробиці вбивства у Вишгороді жінкою свого колишнього хлопця за допомогою отрути, підсипаної у пляшку рому.
Цей чоловік помер, а четверо мало не загинули після того, як випили алкоголь, отриманий як подарунок на День святого Валентина.
Цей по-середньовічному жахливий злочин, пов'язаний із розсилкою смертельної отрути та отруєннями людей, був скоєний на Київщині в середині лютого цього року. Але подробиці стали відомі лише зараз, коли підозрювану жінку затримала поліція, а Іванківський районний суд 18 березня помістив її під варту на 60 діб у СІЗО.
Поки що їй закидають лише ч.1 ст.115 КК України - Умисне вбивство та стелю покарання - 15 років позбавлення волі.
Хоча, як стверджує начальник поліції Київської області Андрій Небутов, жертв дещо і зрештою справу можуть перекваліфікувати на ч.2 ст.115 КК України, що передбачає покарання аж до довічного.
До речі, відео з описом злочину, який Небутов виставив на своєму офіційному каналі, називається "Травила коханих як щурів".
Як ми дізналися з власних джерел у поліції Київської області, злочинний план усунення колишніх коханих холоднокровно розробила та втілила в життя нічим не помітна мешканка Іванкова Київської області на ім'я Леся, яка працює з 2018 року у столичній фірмі, яка торгує комп'ютерною технікою.
Першою жертвою своєї помсти вона обрала колишнього хлопця з рідного Іванкова, з яким зустрічалася близько 20 років тому (коли їй було 15 років, а йому 18) і завагітніла від нього. Однак він з нею розлучився, а вона зробила аборт. Після дітей вона так і не отримала, що й стало мотивом для помсти. Хоча рідні хлопці стверджують, що сама Леся через те, що вступила на навчання до Києва, не захотіла дитину та аборт був її ідеєю.
Поки що слідство ще встановлює, де саме отруйниця роздобула високотоксичний талій. Однак на сьогоднішній день відомо, що вона до 13 лютого купила пляшку рому "Oakhert Spised" ємністю півлітра і підмішала туди частки отруйної речовини талій, закупоривши напій, щоб не було видно слідів розтину.
Потім 13 лютого, напередодні Дня закоханих, зі спеціально купленого номера відправила колишньому хлопцеві повідомлення, що він нібито виграв приз у вигляді алкогольних напоїв та солодощів, які будуть відправлені йому "Новою поштою" до Іванкова. Хлопець спочатку прийняв це повідомлення за спам чи чийсь невдалий розіграш, проте зі служби доставки дійсно прийшла смс про посилку.
19 лютого він сходив на пошту і забрав там півлітрівку рому "Oakheart", відправлену на його ім'я незнайомим йому адресатом.
21 лютого чоловік вирішив скуштувати напій і сам вжив кілька чарок. Після цього йому різко стало погано, наступного дня його госпіталізували до Іванківської ЦРЛ, звідки через погіршення стану його перевели до Київської обласної лікарні.
Після аналізів в організмі знайшли солі важких металів та лікарі звернулися до поліції, проте спочатку розслідування розпочали за ч.4 ст. 321 КК України "Пересилання отруйних чи сильнодіючих речовин групою осіб".
Через кілька днів чоловік помер, але офіційну причину смерті паталогоанатом вказав "Ішемічна хвороба серця".
Як розповіла поліції громадянська дружина померлого, вона працює медичним працівником і одразу зрозуміла, що все почалося з алкоголю у посилці. Коли чоловік отримав "приз" у відділенні "Нової Пошти" у смт. Іванков, у ній була пляшка алкогольного напою та цукерки. Чоловік ужив алкоголь, після чого його стан самопочуття погіршувався, з кожним днем йому ставало дедалі гіршим.
Чоловік не міг самостійно ходити, вона возила його на інвалідному візку, всіляко намагалася боротися за його життя, відвезла до лікарні, доглядала, проте він помер у тяжких муках. Вона добровільно надала поліцейським мобільний телефон померлого, яким і почали розкручувати його останні контакти.
Коли кров померлого відправили на токсикологічну експертизу, все стало на свої місця і було отримано однозначний висновок про отруєння. В організмі була кінська концентрація талію – у крові 1,00 мг/кг; у сечі – 2, 6 мг/кг.
Після смерті чоловіка з Іванкова кримінальне провадження перекваліфікували на ч.1 ст.115 КК України "Умисне вбивство" та розпочали пошуки отруйників. Комплекс негласних слідчих дій, аналізи телефонних з'єднань та відеозаписів із камер спостереження в Іванкові дали результат. Було отримано зображення дівчини, яка несе посилку передачі кур'єру (сама вона на пошту не ходила, щоб не світитися). Пізніше вдалося "офізичити" зображення, а мати померлого визнала в ній колишню любов свого сина, з якою він розлучився багато років тому.
Крім цього епізоду була ще одна посилка з отруєною талієм горілкою, призначена для іншого коханого, що не відбувся, з Фастівського району. За що йому мстилася Леся, зараз з'ясовує слідство.
У цьому випадку обійшлося без смерті, оскільки спиртне сам чоловік ужив у незначній дозі, та ще в компанії чотирьох знайомих жінок. Їм пощастило менше, у них випало волосся і зараз серйозні проблеми зі здоров'ям. Усі четверо лікуються та проходять реабілітацію. Вони також діагностовано отруєння талієм.
Коли поліція вже вийшла на слід підозрюваної у середині березня, вона різко з'їхала з постійного місця проживання та ховалась у друзів на квартирі у районі Вишгороду. Слідчі навіть отримали ухвалу суду з дозволом на її затримання. Під час обшуку в її квартирі знайшли рідини, схожі на отруйні речовини та ще злощасний ром "Oakheart". Усі вилучене направили на експертизу. Оперативники встановлюють, хто допоміг "Іванківській Медічі" роздобути талій та шукають можливих спільників.
Сама отруйниця жодних свідчень не дає і навіть під час обрання запобіжного заходу в суді не промовила жодного слова, пославшись на 63-ту статтю Конституції, що дозволяє не свідчити проти себе. Тільки адвокат намагався виправдати її, мовляв, вона не винна, по роботі характеризується позитивно, а докази мовляв зібрані з порушеннями, але слідчий суддя не повірив у її непричетність.
Історія цієї отруєчки одразу ж нагадала багатьом резонансну київську справу кінця 80-х років, коли посудомийка зі їдальні школи №16 на той час Мінського району Києва Тамара Іванютіна (у дівоцтві Масленко) труїла всіх недругів розчином Клерічі-таллієм, який їй передавали родичі-геолог. для цькування щурів.
Як писав колишній заступник генпрокурора Олексій Баганець у своїх мемуарах, справою отруйників-сім'ї Масленко він займався 1987 року, будучи слідчим у особливо важливих справах прокуратури УРСР. Тоді в цій школі несподівано померли двоє учнів, парторг, дієтсестра, багато хто пережив сильне отруєння. Коли почали розкручувати справу, довелося проводити ексгумації та робити складні токсикологічні експертизи. Так вийшли на отруєння талієм, а потім ланцюжком допитів і на Тамару Іванютину.
.jpeg)
У ході слідства з'ясувалося, що цькувала вона людей з різних причин: своїх чоловіків та їх рідню, щоб заволодіти їх майном (переважно будинками та квартирами), колег та дітей у школі, щоб не заважали їй красти продукти зі їдальні.
Її батьки також отруїли не одну людину і це смертельне "мистецтво" Тамара Масленко-Іванютіна перейняла від них. За мемуарами Баганця навіть сам прокурор республіки Петро Осипенко не вірив у судову перспективу цієї справи, оскільки отруйники – родина Масленко-батьків та доньок – діяли дуже потайно.
Але в Київському міському суді таки вдалося довести провину Тамари Іванютіної, її сестри - Ніни Мацебори та їхніх батьків - Марії та Антона Масленка у скоєнні 12 вбивств та 15 замахів на вбивства. Процес був відкритим і городяни згадують, що охочих подивитися на отруйників було так багато, що вони не розміщувалися в залі суду та чергували на вулиці. Тамару засудили до розстрілу, який виконано 1990 року в Лук'янівському ізоляторі в Києві. Сестра Ніна отримала 14 років в'язниці, мати Марія – 12 років, отець Антон – 11 років.
