Колишнього голову комітету національної безпеки Казахстану посадили до в'язниці у справі про заворушення
Спеціалізований міжрайонний суд у кримінальних справах міста Астани засудив колишнього голову Комітету національної безпеки (КНБ) Казахстану Каріма Масімова до 18 років позбавлення волі.
Про це повідомляє прес-служба суду.
Масімова визнали винним у державній зраді, насильницькому захопленні влади, перевищенні посадових повноважень. Обвинувач у суді назвав його головним організатором заворушень 2022 року.
"Шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання – 18 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з довічним позбавленням права обіймати посади на держслужбі", - йдеться у повідомленні суду.
Справу Масімова розглядали у закритому режимі, оскільки вона має гриф "цілком таємно".
Крім того, колишнього заступника голови КНБ - начальника Служби спеціального призначення "А" Ануара Садикулова визнано винним за тими самими статтями, що й Масімов. Його засудили до 16 років позбавлення волі.
Колишнього заступника голови КНБ Даулета Єргожина визнано винним у насильницькому захопленні влади та перевищенні посадових повноважень. Йому призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Екс-заступника керівника КНБ Марата Осипова визнано винним у перевищенні посадових повноважень, суд засудив його до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на держслужбі.
Масімов, Садикулов, Єргожин та Осипов позбавлені звань та державних нагород. Судом у дохід держави у цих справах стягнуто понад 10 млрд тенге (понад $21,9 млн) та $24 млн.
Масімова було звільнено з посади голови КНБ указом президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва 5 січня 2022 року на тлі заворушень у країні.
8 січня КНБ повідомив про затримання Масімова за підозрою у державній зраді. 7 листопада Генеральна прокуратура Казахстану передала до суду кримінальну справу проти Масімова.
