Заява президента України Володимира Зеленського про те, що він не піде на другий термін, якщо закінчиться війна, а піде лише, якщо вибори будуть під час війни, тягне на сенсацію.
Раніше у політколах вважалося аксіомою, що Зеленський у будь-якому разі піде на вибори президента. Крім того, були великі сумніви, що вибори під час війни взагалі будуть проводити. У тому числі, цими сумнівами ділився і сам Зеленський.
І раптом Зеленський каже, що після війни на вибори не піде.
Втім, цю заяву можна трактувати і по-іншому – як свідчення того, що Зеленський, незважаючи на війну, вже ухвалив рішення провести вибори президента, які за Конституцією мають відбутися в останню неділю березня 2024 року.
При цьому вибори до парламенту можуть до кінця війни і не проводити.
На користь такої схеми Банкова може мати такі аргументи.
1. І президентські, і парламентські вибори в Україні заборонено проводити під час воєнного стану. Але заборонено по-різному. Якщо президентські заборонені лише законом (Виборчим кодексом), який можна змінити голосуванням у Раді, то парламентські – і законом, і 83 статтею Конституції. А в Конституції написано, що за військового стану її міняти не можна. Щоправда, деякі юристи вважають, що 83-та стаття безпосередньо не забороняє проведення виборів Ради під час війни, але є й інша точка зору, на яку влада може спиратися, якщо не захоче проводити вибори до парламенту.
2. Вибори до парламенту за Конституцією мають відбутися в останню неділю жовтня 2023 року. А оскільки виборів цієї дати не буде, то Рада вже виходить за термін своїх конституційних повноважень. І коли будуть тепер її вибори – за півроку, за рік чи за два принципові значення вже не має. А президентські вибори ще можна встигнути провести в строк – у березні 2024 року.
3. Для президента небезпечні саме вибори до Ради, після яких його партія може втратити більшість, якою вона володіє у нинішньому парламенті, контролюючи через нього уряд. Президентські вибори несуть для Зеленського набагато менше ризику через відсутність сильних конкурентів. Єдиний потенційно серйозний суперник – головком ЗСУ Залужний у розпал війни на вибори навряд чи піде, якщо його, звичайно, на той час не звільнять (або він сам не піде), передумов до чого поки що немає.
4. Після отримання нового мандата на п'ять років у президента будуть розв'язані руки щодо будь-яких рішень після закінчення війни, на які він до виборів піти не наважився б. Наприклад – з перемир'я лінією фронту чи іншим варіантам, які відповідають проголошеної мети з виходу кордону 1991 року.
5. На виборах президента легше, ніж на парламентських, впровадитиме в життя електронну систему голосування через "Дію". Тобто якщо за підсумками Зеленський переможе в першому турі, то це буде сприйнято як очікуваний результат і не викличе такого шквалу звинувачень у фальсифікації, якби на парламентських виборах через "Дію" для партії президента намалювали б понад 50%. Інакше кажучи, через президентські вибори можна буде "легалізувати" електронне голосування. Незважаючи на те, що офіційно наміри запровадити голосування через "Дію" влада не підтверджує, очевидно, що це єдиний реальний спосіб вирішити проблеми виборів під час війни – безпека процесу, голосування військових та біженців за кордоном. Водночас, електронне голосування, результат якого неможливо проконтролювати ззовні "Дії", несе в собі величезні ризики фальсифікацій, коли влада зможе намалювати собі будь-який результат. Що загрожує повним знищенням будь-якої політичної конкуренції в Україні. На це вже вказує опозиція. І навряд чи схвалить Захід. А тому поки що не дуже зрозуміло, чи готовий президент, незважаючи на такий опір, впровадити електронне голосування. Крім того, поки неясно, чи можна технічно встигнути підготувати процес до кінця березня. Але якщо Зеленський таки наважиться на голосування через "Дію" і для цього буде технічна можливість, то "обкатати" систему, швидше за все, він спробує саме на президентських виборах.