Аналізуємо підсумки 912-го дня війни в Україні.
Курський напрямок
З української сторони коментарів щодо ситуації в Курській області практично не було.
Міноборони РФ повідомило, що минулої доби ЗСУ атакували в районах населених пунктів Бірки, Мала Локня, Комарівка, Коренево, Мартинівка та Російська Конопелька.
Судячи з відомостей російських пабліків, найзапекліші бої йдуть за Малу Локню, через яку веде дорога на північ, до міста Льгова - однієї з критичних точок російської оборони в Курській області. До якого ще, втім, 30 кілометрів, що за нинішніх темпів ЗСУ у Курській області виглядає далекою відстанню.
Росіяни пишуть, що Мала Локня перебуває в "оперативному оточенні" українських сил, які закріпилися на околиці села. Там само, як написала німецька газета Bild, точаться спроби штурму жіночої колонії, яку обороняють російські війська. Вони перетворили цю в'язницю на "фортецю" і чинять "запеклий опір", пише видання.
ЗСУ обстрілюють колонію з німецьких МБП Marder, атакують безпілотниками сторожову вежу біля входу. Поряд із російськими військовими від атаки відбивається охорона колонії.
У складному становищі знаходиться російські частини і в сусідньому Черкаському Порічному - селі на південний схід від Малої Локні. Російські паблики пишуть, що воно також у півокруженні.
Західні ЗМІ продовжують писати про те, що РФ вирішила не перекидати значних сил з Донбасу в Курську область.
Як повідомляє Bloomberg з посиланням на джерело, близьке до Кремля, натомість російську територію планують відбивати строковиками, оскільки обіцянка не відправляти їх на війну в Україні не поширюється на Курську область.
Раніше "Медуза" писала, що в Кремлі почали обговорювати оголошення нової хвилі мобілізації через курску операції, але поки що проблему вирішують за рахунок терміновиків. Що це означає для математики війни, ми аналізували тут.
Про те, що Путін "встояв перед спокусою" перекидання військ з України до Курської області, пише і колишній шеф московського бюро Daily Telegraph Юліус Штраус у статті для The Spectator.
"Путін, звичайно, міг би передислокувати свої сили. Але Київ широко сповістив про те, що змусити Росію вивести війська зі сходу України є однією з головних цілей атаки на Курськ. Зробити це зараз було б визнанням того, що Кремль переграли", - розмірковує Штраус.
Можливо, Путін вважав, що Україні буде важче вести війну на двох фронтах, ніж Росії. А ескалація може змінити тренд на перемогу у війні, яку бачать у Москві. При цьому серйозна ескалація з боку Росії, аж до ядерної може ще більше втягнути Захід у конфлікт, що не потрібно Кремлю.
Штраус згадує, що в минулому Путін часто вичікував у кризових ситуаціях. Наприклад, здавалося, що він готовий примиритися з "Вагнером" після заколоту Пригожина. Але "в якийсь момент, коли він вважатиме момент відповідним, він завдасть удару".
"Поки що Путін зволікає. Перш ніж зробити крок, він захоче переконатися, що його становище на батьківщині надійне. Але водночас він мучитиметься думками про те, як краще помститися Україні. Навіть якщо ця помста, коли вона прийде, буде подана" холодною", - резюмує журналіст.
Плани такого "помсти" сьогодні підтвердив посол Росії в США Анатолій Антонов. "Щиро вам говорю, що президент ухвалив рішення. Я твердо переконаний, що всі понесуть суворе покарання за те, що сталося в Курській області", - зазначив дипломат.
Усередині України операцію у Курській області оцінюють також суперечливо. Офіцер ЗСУ Дмитро Глущенко вважає, що її вирішили проводити через "ж…пи" на фронті та в економіці. Мета була, щоб "усі офігелі". При цьому стратегічні цілі вторгнення незрозумілі, заявив він в одному з ефірів.
"Я думаю, що це (рішення про атаку на Курську область - Ред.) могло бути наступним чином. Сидять особи, які приймають рішення за столом. Ну і яка у нас зараз ситуація? Дивимося, там на фронті начебто як дупа, практично скрізь". Настрій, населення, економіка повна дупа. Найстрашніше, це енергетика, та ж дупа.
У всіх там претензії, багато корупції у нас не дають грошей, там постійно підтискують. І найстрашніша проблема – лайки слабо ставлять. Тобто провал повний по лайках.
Що робити? Треба щось відчебучити. Там були якісь страшні три варіанти. Полетіти на Марс, може кинути атомну бомбу і напасти на Курськ. Як би напасти на Курськ варіант. Реально викликали і військових, що можете відчебучити? Потрібно відчебучити. Можете? Можемо відчебучити, лише без Подоляка та без "кави у Курську"", - пояснив військовий.
На його думку, військові ж зробили "нормальну операцію", мету якої, на його думку, вже досягнуто - "всі офігелі".
"Російські офігелі, ми офігелі, американці офігелі. Лайки пішли вперед. А далі ось зараз вони сидять, напевно, і обмірковують другий раунд. Для чого ми це зробили? Яка мета стратегічна? Тобто накидають варіанти. Напевно, можна там поторгуватися. Напевно., Можна там пошантажувати. Але це мій погляд, напевно, з області фантастики. Тому що чітко не проглядається поки що чітких, зрозумілих цілей, я маю на увазі.
Решта фронту
При цьому заявляється, що українські війська провели локальний контрнаступ на південь від Сватового – в районі села Нововодяне. Щоправда, як уточнили у 3-й штурмовій бригаді, це сталося ще 15 серпня.
З чим приїхав до Києва прем'єр Індії
Сьогодні вперше за історію дипломатичних відносин глава Індії прибув до України. Напередодні Нарендра Моді відвідав Путіна у Москві.
Формально підсумком зустрічі стала низка угод в аграрній, фармацевтичній та інших сферах.
Але основні очікування візиту були пов'язані з війною в Україні. Індія - одна з найбільших держав "глобального Півдня", яка не підтримала санкції проти Росії, продовжує вести відносини з РФ та закликає до переговорів, а також до компромісного миру щодо України.
Позиція Індії є вкрай важливою, враховуючи її великі зв'язки як із Заходом, так і з незахідним світом та Росією. Тому навколо візиту Моді до Києва одразу сформувалася безліч різноманітних очікувань. Так, агентство Bloomberg передбачало, що індійський прем'єр привезе Зеленському послання від Путіна.
Якщо говорити про публічні підсумки зустрічі, таке послання мало що вказувало. Хоча Моді на зустрічі із Зеленським і закликав Україну та Росію розпочати переговори.
"Обом сторонам доведеться сісти разом і шукати шляхи виходу з цієї кризи. Я хочу запевнити, що Індія готова грати активну роль у будь-яких спробах просування до світу. І якщо я особисто зможу зіграти якусь роль, я зроблю це, запевняю вас як друг. ", - сказав прем'єр.
Він також заявив Зеленському, що "зараз не є епоха воєн". Глава індійського МЗС додав, що більша частина переговорів прем'єра із Зеленським була присвячена війні в Україні. Зокрема, Моді розповів йому про свої бесіди з Путіним.
"Діалог та дипломатія є ключовими факторами. Рішення буде знайдено не на полі бою. Він (Моді - Ред.) поділився широко поширеною думкою про наслідки цього конфлікту для глобального Півдня", - сказав глава МЗС Індії.
Зеленський на переговорах з Моді закликав індійського прем'єра приєднатися до заяви за підсумками мирної конференції в Швейцарії.
Нагадаємо, Індія була присутня на саміті, але документ не підписала. Індійське МЗС тоді пояснило це так: "На нашу думку, тільки ті варіанти, які є прийнятними для обох сторін, можуть призвести до міцного світу. Відповідно до цього підходу ми вирішили уникати асоціації із спільним комюніке або будь-яким іншим документом, прийнятим за підсумками цього саміту ".
Також важко припустити, що глава однієї з найбільших держав світу став би працювати "посильним" між Путіним та Зеленським, намагаючись врегулювати війну. Тим більше з урахуванням провалу багатьох інших посередницьких місій до цього. Тому найбільш логічне пояснення візиту Моді як до Зеленського, так і раніше до Путіна - це пропозиція плану, який міг би виходити від Індії, а, можливо, і від інших глобальних гравців.
При цьому Індія однаково може транслювати позицію як країн "глобального Півдня", так і США, з якими тісні зв'язки, не обтяжені такими конфліктами, як з Китаєм.
Але чи звучали якісь плани і що вони складаються - на даний момент такої інформації немає. Хоча, повторимося, досить дивно було б припускати, що Моді прибув до Києва із суто формальним візитом.
