Українські міністри пишуть масово заяви на звільнення. Що й навіщо відбувається?
Учора і сьогодні багато міністрів уряду України написали заяви на відставку, які має вже сьогодні розглянути Рада. А завтра, як анонсував голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, очікується вже призначення нових міністрів.
Подали у відставку:
- міністр закордонних справ Дмитро Кулеба,
- міністр юстиції Денис Малюська,
- міністр зі стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін,
- міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Руслан Стрілець,
- віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина,
- віце-прем'єр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук,
- голова Фонду державного майна України Віталій Коваль.
Також відправлено у відставку заступника глави Офісу президента Ростислава Шурма.
У довоєнні часи новина про те, що одразу безліч ключових членів уряду України йдуть у відставку, була б новиною номер один. Але зараз громадська увага до цих змін – другого порядку. Набагато менше, ніж до ракетних атак або до важкої ситуації на фронті під Покровськом.
І війна – це лише одна причина.
Друга причина у тому, що уряд і навіть Верховна Рада (яка звільняє та призначає членів Кабміну) вже давно перестали бути "центрами ухвалення рішень" в Україні. Таким є Офіс президента і з низки питань західні партнери.
Тому від перестановок в уряді мало що залежить і мало що зміниться.
Приміром, відставка міністра закордонних справ Кулеби могла б стати мало не сенсацією з огляду на те, що це один із основних спікерів України у світовому масштабі. Проте реальним міністром закордонних справ у країні є голова ВП Андрій Єрмак. Тому прізвище того, кого призначать замість Кулеби на посаду глави МЗС, особливої ролі не відіграє.
Однак деякі моменти, пов'язані з відставками, можна виділити.
1. Головне завдання цих перестановок – піарне і далеко не випадково збіглося з потоком негативу: важка ситуація на фронті, приліт по Полтаві, проблеми в енергетиці після ударів, корупційні скандали та інше. За задумом Банкової, масове "очищення" уряду має показати суспільству, що президент в курсі проблем, а тому проводить "перезавантаження влади" для організації більш ефективної роботи держапарату.
"Осінь буде надзвичайно важливою для України. І наші державні інститути мають бути налаштовані таким чином, щоб Україна досягла всіх необхідних результатів. Для цього нам потрібно посилити деякі напрямки в уряді, і кадрові рішення вже підготовлені", - заявив учора президент.
Таким чином, на членів Кабміну ("поганих бояр") ніби перекладається відповідальність за проблеми. У рамках цієї логіки, як ми вже писали, планувалося звільнити й главу Шмигального уряду. Але на даний момент серед тих, хто написав заяви про відставку, його немає. Хоча ще з червня Андрій Єрмак активно готував її, просуваючи на посаду глави уряду віце-прем'єра Юлію Свириденко. У липні начебто Зеленський вже дав відмашку на відставку прем'єра, але тут, за поширеною в політруках версією, несподівано чинив опір Давид Арахамія (конкуруюча з Єрмаком "вежа" Банкової). Він переконав Зеленського, що відставка прем'єра зараз "не вчасно". А тому варто обмежитись змінами персонального складу уряду, без звільнення його голови. І, судячи з того, що зараз відбувається, його думка взяла гору. Проте джерела, близькі до Банкової, стверджують, що Шмигаля все одно відправлять у відставку, але пізніше.
2. У списку на звільнення – Малюська. Останній міністр, що залишився в уряді, ще "доєрмаківської" епохи, коли Кабмін формував попередник Єрмака Андрій Богдан. Чутки про звільнення Малюськи, як писала "Країна", ходили ще з весни у рамках процесу зміцнення контролю глави ВП над системою держвлади. Як його змінниця ЗМІ раніше називали Ольгу Стефанишину.
3. Особняком у списку відставок стоїть учора звільнений заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма. На відміну від урядовців Шурма – не номінальна постать. Він був дуже впливовою людиною. Зокрема, курирував на Банковій енергосектор. У політколах його відставку пов'язують із критикою, яка на його адресу вже давно йшла від пов'язаних із західними структурами ЗМІ, активістів та нардепів. А те, що відставка відбулася саме зараз, за однією з версій пов'язано з нещодавнім звільненням близького до прозахідних кіл голови Укренерго Кудрицького, яке викликало у цих колах сильне невдоволення. Як писали низка ЗМІ, саме Шурма, а також міністр енергетики Галущенко готували ґрунт під звільнення Кудрицького. Тому звільнення Шурми сприймається як "викупна жертва", щоб активістів трохи заспокоїти.
Водночас за словами людей, які близько знали Шурму, він сам уже давно хотів піти з Офісу президента, сприймаючи свою посаду як украй токсичну після хвилі критики з боку активістів та ЗМІ. "За час перебування Шурми у владі пов'язаний з ним бізнес дуже добре піднявся. Однак, згодом, його посада стала джерелом ризиків, а не можливостей. Оскільки через постійні наїзди, навколо нього виникла сильна напруга. Тому він уже давно хотів піти. у тінь і тепер це у нього вийшло. Щоправда, тут же виникає питання гарантій безпеки – і особистої, і бізнесу, щоб після відставки його не почали "рвати" силовики. - каже джерело в оточенні Шурми.
Низка спостерігачів вважає, що замість Шурми питання економіки та енергетики в ВП займатиметься Камишин, якого йде з посади голови Мінстратегпрому.
Джерело, близьке до Банкової, називає посаду куратора економіки та енергетики в Офісі "розстрільною" незалежно від того, хто її обіймає.
"По економіці, а, особливо, по енергетиці, великий інтерес західних партнерів, які уважно стежать за тим, що відбувається, і постійно дають повчання. І керівництво ВП дає повчання, але інші – вибудовувати систему контролю над енергетикою та іншими секторами на користь Банкової, що іноді прямо суперечить тому, що говорять західні партнери. Саме тому й відправили у відставку Кудрицького, який надто близько зійшовся із західними структурами. дилема: або виконувати рекомендації західників і бути звільненим незабаром.
