Аналізуємо підсумки 925 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни за цю добу, за даними українських військових пабліків, просунулися під Вугледаром та Торецьком.
На захід від Вугледару вони після захоплення Пречистівки штурмують село Золота Нива. Воно, судячи з карти Deep State, перейшло у "сіру зону".
ЗСУ відбили Золоту Ниву минулого літа, під час свого наступу на півдні. Село знаходиться на дорозі до Великої Новосілки, до якої, у разі втрати Ниви, не буде вже жодного населеного пункту. Відстань між містом та селом – десять кілометрів.
Велика Новосілка - другий після Вугледару укріпрайон ЗСУ на південному Донбасі. Якщо росіяни вирішать розпочати штурм міста, то вони можуть розпочати на нього ще один наступ із півдня - від Старомайорського та Урожайного, які вони нещодавно знову захопили.
На даний момент, як пишуть російські військові паблики, росіяни намагаються вийти на протилежний берег річки Кашлагач та створити там плацдарм.
Поки, втім, незрозуміло - чи планують в РФ всерйоз штурмувати район Великої Новосілки або проводять маневр, що відволікає, намагаючись розпорошити угруповання із захисту Вугледара. Тим більше, що на північний схід від Вугледару вони також наступають, штурмуючи село Водяне. Успіх там відкриває дорогу до обходу Вугледара з півночі.
Але в цілому, як ми вже писали, російські війська позначають рух від південного фронту на північ у напрямку Курахового та Курахівського водосховища – великих укріпрайонів ЗСУ. У цьому напрямі російські війська наступають і з півночі, штурмуючи зараз Селидово.
Тобто загальний задум залишається колишнім – обійти з тилу основні оборонні лінії та створити загрозу оточення української армії на широкому фронті від українців до Вугледару, спонукаючи ЗСУ відступити на захід до кордону Донецької області з Дніпропетровською та Запорізькою.
На Торецькому напрямку українські паблики фіксують просування РФ у районі Дружби - але рух, судячи з карти Deep State, на північний захід, у бік Костянтинівки-Годинного Яру.
Російські телеграм-канали стверджують, що росіяни сьогодні прорвали оборону ЗСУ на північ від цієї ділянки - під Клещеївкою. І, як заявляється, вийшли на східний берег канал Сіверський Донець - Донбас, зробивши ривок на три кілометри і зайнявши заодно розташовані там панівні висоти.
На російських картах це виглядає так:
В Україні цих заяв не коментували та не підтверджували.
ЗМІ продовжують обговорювати ракетний удар по Полтавському військовому інституту зв'язку. На навчання туди направляють військових з усієї України та з фронту, повідомляє Bild із посиланням на джерела. Там готують спеціалістів у галузі зв'язку.
Кореспонденти видання на місці не змогли перевірити повідомлення української влади про пошкодження лікарні.
Солдат, який проходить навчання в Інституті і вижив після прильоту, заявив, що дві ракети одна за одною потрапили в одне місце на вході до інституту. Коли пролунала тривога, багато людей хотіли сховатися там, оскільки часу шукати притулку не було.
"Якби я біг швидше, мене б, напевно, вбили", - каже молодий солдат.
Перспективи закінчення війни
Сьогодні Путін знову прокоментував бої у Курській області, а також тему переговорів.
Він назвав повернення контролю над Курською областю "священним боргом" російської армії. За його твердженням, ситуація в російському регіоні "вже стабілізувалася" і росіяни "почали поступово вичавлювати" ЗСУ.
На його думку, настанням на Курськ Україна "хотіла змусити Росію метушитися і нервувати, зупинити наступ на Донбасі, але нічого не вийшло". Він стверджує, що в результаті Київ "послабив себе на ключових напрямках", перекинувши сили в РФ, і "настання армії РФ прискорилося", у неї "давно не було таких територіальних надбань".
ВСУ, стверджує Путін, зазнають великих втрат, які "загрожують руйнуванням фронту, можуть призвести до втрати боєздатності, чого Росія і добивається".
Друга мета ЗСУ під Курськом, на думку Путіна, - "розгойдувати внутрішньополітичну ситуацію в Росії". Він каже, що це "не вийшло, суспільство консолідувалося".
Також він заявив, що РФ ніколи не відмовлялася від переговорів щодо України, але не на основі «ефемерних вимог», а на базі Стамбульських домовленостей (що передбачали нейтралітет України). За твердженням Путіна, Захід і Київ відмовилися від стамбульських угод, щоб досягти стратегічної поразки РФ, «але це не виходить».
До слова, Зеленський сьогодні також заявив про готовність до переговорів.
В інтерв'ю NBC News він сказав, що на другому саміті світу обов'язково має бути присутня РФ.
Зеленський каже, що до цього заходу Україна з підписантами швейцарської резолюції опрацює план закінчення війни та запропонує його до другого саміту.
"Обов'язково там маємо бути присутніми представники Росії. Ми розуміємо, що без російської сторони закінчити цю війну дипломатично дуже складно. І всі країни нас просили, щоб на другому саміті були представники РФ. Ми сказали, ми не проти, давайте підготуємо план і покличемо їх"., – розповів Зеленський.
Втім, як ми вже писали, готовність до переговорів, що висловлюється, не дорівнює бажанню закінчити війну. Так як у обох сторін несумісні одна з одною умови завершення бойових дій. Путін заявляв, що Україна має вивести свої війська із чотирьох областей (Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської), а офіційною позицією Києва є "формула світу Зеленського", яка передбачає виведення всіх російських військ за межі 1991 року. Щоправда, як бачимо, президент України сказав, що до саміту буде підготовлено окремий "мирний план", який і буде запропоновано Росії. Але поки що ніщо не говорить про те, що цей план якось принципово відрізнятиметься від "формули світу", яку в Москві вже назвали неприйнятною.
Із Заходу також йдуть різнорідні сигнали.
Австрія заявила про готовність стати місцем проведення переговорів між Україною та РФ щодо припинення війни.
"Ми приймаємо до відома заяви президента Росії щодо його відкритості для мирних переговорів з Україною. Будь-які переговори повинні проходити без попередніх умов і очно. Австрія як місце, де знаходиться ОБСЄ, буде готова підтримати справедливий і міцний світ, що ґрунтується на міжнародному праві, і служити місцем проведення переговорів", - написав канцлер країни Карл Нехаммер.
При цьому надійшло і кілька заяв від відвертих "яструбів" - відставних чиновників західних країн, які свого часу дуже вплинули на події в Україні.
Екс-прем'єр Британії Борис Джонсон сказав, що Зеленський був готовий піти на переговори та компроміси з Путіним на початку війни, а також сказав, що Україна зможе збільшити свою армію, якщо розпочне мобілізацію молоді.
Про це, як повідомляють російські ЗМІ, екс-прем'єр Британії розповів пранкерами Вованом та Лексусом, думаючи, що спілкується з економістом Жаком Атталі.
Так, Джонсон заявив, що в Україні "ще не було масової мобілізації". "Вони ще не закликали багатьох своїх молодих людей", - сказав екс-прем'єр, мабуть, маючи на увазі молодь 18-25 років.
Також закликав Захід передати Україні більше далекобійних ракет, знявши обмеження на їх використання, і дозволити "знести" Кримський міст.
Говорячи про початок війни, Джонсон заявив, що Зеленський, за його оцінкою, був готовий піти на компроміси з Путіним і, у разі гарантій безпеки з боку НАТО, "змиритися з втратою Донбасу та Криму". "Але може він це зробити зараз? Сумніваюся", - сказав Джонсон.
При цьому Джонсон не сказав прямо, що він відмовив Зеленського йти на компроміси з Москвою. Але, відповідаючи на запитання про те, чи є вона тією людиною, яка "зіграла велику роль у тому, що Україна продовжила битися замість переговорів з Путіним", екс-прем'єр Британії відповів: "так, я думаю, що це справді правда".
При цьому екс-прем'єр Британії виступив проти відправлення військ НАТО до України, оскільки це, на його думку, призведе до конфлікту на зовсім інший рівень, що небезпечно і не потрібно.
Характерну заяву зробила колишня заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд. За її словами, американці за жодних обставин не підписуватимуть з Росією та Китаєм нову "Ялту" - домовленості про новий світоустрій.
"За всіма оцінками, Ялта (домовленості між СРСР, США та Британією в 1945 році про післявоєнний устрій Європи - Ред. ) була не дуже гарною угодою для нас, і нам не слід було її укладати. Це призвело до 70 років Холодної війни. б це взагалі вважати гарною угодою?Це створило поганий, нестабільний світ. не спрацює", - заявила вона.
Також, на думку Нуланда, такої угоди з Росією не буде, навіть якщо на виборах у США переможе Трамп. Наприклад, вона навела рішення конгресменів від Республіканської партії всупереч бажанню Трампа виділити Україні військову допомогу навесні цього року.
"Що б не хотів зробити Трамп, я не думаю, що американський народ дозволить йому відвернутися від України. Думаю, ви бачите це за голосуванням за виділення 60 мільярдів доларів, яке нарешті відбулося у квітні. Ви знаєте, Трамп був проти цього рішення і намагався залякати республіканців у Конгресі. Але вони прислухалися до думки американського серця, яка сказала, що ми не хочемо жити у світі, де великий хлопець може з'їсти маленьку країну лише тому, що він цього хоче”, - заявила Нуланд, яка у Держдепі зокрема, курирувала Україну.
Обидві думки, по суті, говорять про те, що Заходу не можна йти з Росією на жодні види компромісів і потрібно продовжувати постачати зброю Україні, не допускаючи лише прямої участі НАТО у конфлікті.
І, мабуть, така ж плюс-мінус думка у чинної влади західних країн. Хоча й там уже все голосніше звучать голоси про необхідність переходу до переговорів про закінчення війни, але ця точка зору поки що не є домінуючою.
При цьому, зважаючи на те, що говорить Борис Джонсон, основний козир, який ще не розіграний з боку України та союзників - це мобілізація української молоді. А також медійно-гучні удари по РФ на зразок руйнування Кримського мосту.
Щоправда, незрозуміло, що робити, якщо використання цього козиря не привітаєте до перелому у війні на користь ЗСУ (що цілком можливо з огляду на мобілізаційний потенціал Росії). І також незрозуміло, скільки ще Україна зможе витримувати війну, яка руйнує її економіку і викликає масову міграцію. У тому числі їдуть і хлопці віком до 18 років, що сильно скорочує в перспективі мобілізаційний ресурс країни.
Що говорять на Заході про кадрові перестановки в Україні
За сьогодні і сьогодні Рада провела великі перестановки в уряді.
Звільнено:
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба;
- міністр юстиції Денис Малюська;
- Міністр захисту навколишнього середовища Руслан Стрілець;
- віце-прем'єр з євроінтеграції Ольга Стефанишина;
- міністр з питань реінтеграції Ірина Верещук (повідомила, що перейде на роботу до Офісу президента);
- Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин (очікується, що він також перейде на роботу в ВП);
– голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
Призначено:
- Андрій Сибіга – міністром закордонних справ;
- Герман Сметанін – міністром з питань стратегічних галузей промисловості. Раніше він очолював "Укроборонпром";
- Наталія Калмикова – міністром у справах ветеранів;
- Микола Точицький – міністром культури та стратегічних комунікацій (раніше він був заступником голови ВП);
- Матвій Бідний – міністром молоді та спорту (був виконувачем обов'язків);
- Світлана Грінчук – міністром захисту навколишнього середовища;
- Олексій Кулеба – міністром розвитку громад та територій. Раніше він обіймав посаду заступника голови ВП;
- Ольга Стефанишина – міністром юстиції;
– Віталій Коваль – міністром аграрної політики.
На особливу увагу заслуговує новий глава МЗС Сибігу - традиційно в Україні на цій посаді перебувають найбільш "медійні" чиновники.
Андрій Сибіга – уродженець Тернопільської області. На дипломатичній роботі з 1997 року. Працював у посольстві України в Польщі, і цілих п'ять років – з 2016 по 2021 рік – був послом у Туреччині. Потім перейшов до Офісу президента Зеленського, де займався зовнішньою політикою на посаді заступника Єрмака.
Він вважається ближчою, ніж Кулеба, людиною до Єрмака, яка зараз реально і керує зовнішньою політикою України. При тому, що з колишнім главою МЗС, як писали західні ЗМІ, у голови ВП були останнім часом непрості стосунки.
З Банкової у квітні цього року Андрій Сибіга перейшов до МЗС заступником до Кулеби. Вже тоді джерела "Країни" повідомляли, що це підготовка до його призначення міністром.
Буквально за тиждень після свого призначення у заступники Кулеби він підписав скандальний лист до іноземних консульств України - з вимогою не видавати документи чоловікам призовного віку за кордоном. Багато хто тоді критикував це розпорядження як виходить за межі законодавства.
У червні Сібіг їздив до Китаю, де зустрівся з великими чиновниками китайського МЗС. Що тоді розцінили як спробу Банкової зміцнити свої позиції напередодні переговорів.
Новий міністр недипломатично висловлювався щодо Угорщини та Польщі. Так він називав "недополітиком" голову парламенту Угорщини Ласло Кевера у відповідь на його заяву, що у президента Зеленського "особисті психічні проблеми".
А закриття Польщею кордонів для українських товарів Сібіга порівнював із "евтаназією".
"Наполягати, щоб Україна в рамках своєї подяки Польщі, змирилася із закриттям кордонів для українських сільськогосподарських продуктів – рівнозначно змушувати нас погодитись на евтаназію", - говорив він.
Зазначимо, що однією із причин зняття Куліби західні ЗМІ називають його небажання "грубити" міжнародним партнерам. Про це написав британський журнал The Economist. Заявляється, що дипломатія Кулеби "не завжди збігалася з грубою та емоційною риторикою боса. В адміністрації президента скаржилися, що Кулеба уникає бруднити руки".
The Economist пише, що долю Кулеби було вирішено ще у квітні, коли його потенційного змінника Андрія Сибіга перевели з Офісу президента на посаду заступника міністра (на що, нагадаємо, вказувала і "Країна"). Але зняти Кулебу ще тоді заважало "тиск із боку Держдепартаменту США". А зараз в Америці йде сезон виборів, і увага Штатів зосереджена на іншому, зазначає одне із джерел.
Американська газета Politico пише, що Кулеба мав конфлікт з Єрмаком. Про це повідомив колишній високопоставлений український чиновник. Він каже, що Кулеба, завдяки своїй посаді, мав налагоджені прямі контакти з Блінкеном та іншими провідними політиками по всьому світу, і це напружувало ВП.
"Навіть якби він був на 300 відсотків лояльний, канцелярія президента не могла б залишити такий канал зв'язку в руках людини, в якому вони не до кінця впевнені, що він їхня людина, якщо ви розумієте, про що я", - говорить джерело.
Видання зазначає, що комунікацію з Білим домом у ВП ведуть Єрмак та Умеров, які залишаються на посадах і нещодавно їздили до Вашингтона. Також чиновники та радники Зеленського розповіли Politico, що за останній рік Кулеба "мало що зробив для просування відносин Києва з Вашингтоном" та отримання військової допомоги, а натомість "просував свою нову книгу".
Публічно про це, як пишуть ЗМІ, вчора заявляв і Зеленський. На засіданні фракції "Слуга народу" він говорив, що Кулебу звільняють, бо йому "бракує енергії для просування надання зброї".
Аналізуючи перестановки загалом, The Economist повідомляє, що Зеленський зробив їх через падіння власної популярності. "У міру зниження своєї популярності Володимир Зеленський оновлює свій кабінет", - озаглавлена стаття. Також, як повідомляє видання, падали рейтинги уряду.
"Він (президент - Ред. ) не міг не помітити значне падіння популярності уряду, зафіксоване в опитуваннях громадської думки в останні місяці. З урахуванням того, що вибори були скасовані на час війни, це був один із небагатьох важелів, який він міг використати", - йдеться у статті.
При цьому журнал зазначає "дисфункцію" в управлінні країною, оскільки "навіть члени його власної партії ("Слуги народу" - Ред.) глузували з процедури, а три з семи відставок провалилися".
При цьому тиск США спричинив відставку заступника голови ВП Ростислава Шурми.
"Олександр Камишин, міністр стратегічних галузей промисловості, що йде, як очікується, візьме на себе частину портфеля Шурми. У звичайні часи перехід з розряду міністрів в розряд радників президента міг би розглядатися як зниження на посаді. Інсайдери кажуть, що в часи збільшеної влади президентської канцелярії всі іде з точністю до навпаки", - пише видання.
Саме тому "міністерські зміни навряд чи вплинуть серйозно — як на уряд, так і на лінію фронту на сході України, яка виглядає все більш нестабільною". "Однак деякі джерела описують зміни як подальшу консолідацію влади навколо впливового голови адміністрації Володимира Зеленського Андрія Єрмака", – резюмує журнал.
Politico прямолінійніше пише, що Зеленський "зіштовхується з величезною негативною реакцією" через перестановки в Кабміні, які "викликають звинувачення в захопленні влади".
"Провідні діячі опозиції звинувачують Зеленського в тому, що він все частіше призначає на державні посади людей із вузького кола близьких союзників та прихильників у спробі консолідувати владу навколо свого кабінету", - заявляє видання та наводить таку оцінку від депутата партії Порошенка "Євросолідарність".
"Слуга народу" Мережко заперечує, що посади одержують лише наближені до влади люди, і наводить приклад Умерова, вихідця з партії "Голос".
У свою чергу чиновник Білого дому анонімно заявив газеті, що у США "можуть бути причини для занепокоєння" щодо цих перестановок. Детально їхнє підґрунтя "Країна" аналізувала тут.
Але, як бачимо, коментарі західних ЗМІ щодо перестановок насторожено негативні. Що досить тривожний дзвінок для української влади. Тим більше, що повідомлення про зростаючу напругу в її відносинах із Заходом у медіа з'являються регулярно. Як щодо ситуації з корупцією, так і щодо побоювань, що Київ спробує втягнути НАТО у прямий конфлікт із Росією. Що, за даними американської преси, турбує Байдена.
